Чайник з глини. Чому його так цінують та підкреслюють унікальність.

Глиняний чайник – це один з найкращих інструментів для заварювання чаю.   

Основні регіони  які займаються видобутком глини: Нісін, Гуансі, Циньчжоу, Цзяншу.  Кожен з них добуває різну за властивостями породу глини, готові вироби з якої майже неможливо сплутати з іншими.  Природній склад надає готовому виробу особливих властивостей таких як: пористість, термодинаміка та здадність до напрацьовування.

Пористість

Означає те що ваш чайник живий він “дихає”, маючи, хоч і малий але доступ до кисню через стінки. Чай в ньому не запарюється як у порцеляновому чи скляному посуді, а саме заварюється.  

В залежності від категорії глини, пористість може бути більшою або меншою. Чим вона вища тим менша концентрація смаку  вашого напою, але разом з тим це дає змогу забрати надмірну терпчинку молодого Шену, чи різкість певних видів чаю, даючи змогу  насолодитись збалансованим та приємним напоєм.

Термодинамічність

Властивості утримання та віддачі тепла глини  всередині чайника. Чайний лист не буде переживати стресу від різких перепадів температур, оскільки така глина здатна довше утримувати тепло на стінках чайника. Якісний та живий чай потребує довшої експозиції, отже висока термодинамічність глини дає вам змогу отримати весь потенціал чайного листа.

Напрацьованість (виховання)

Це щось  матеріальне і неосяжне водночас. Чайні ефіри при кожному заварюванні з часом частково заповнюють пори у глині. Заварюючи певний тип чаю в його окремій категорії, чи навіть один конкретний вид,  високоякісна глина напрацьовується.  Ви зможете відчути як чайний напій буде з часом смакувати  краще. Глина напитується ефірами дуже швидко і менш ніж за місяць щоденного використання та дбайливого виховання, ваш чайничок буде з середини мати аромат того чаю що ви готуєте, а з зовні чайничок блищатиме, стане живим як сухий камінь змочений цілющим дощем.

Самою відомою та  варіативною глиною в Китаї є глина з провінції Ісин – Цзи Ша.

 Умовно її можна поділит такі категорії: 

 - Цзи Ні (Zhi Ni – фіолетова чи пурпурна глина),   

- Хoн Ні (Hong Ni, червона глина)  

- Дуань Ні/Люй Ні (різна назва залежно від району видобутку).

Всі ці варіації глини залягають під землею тонкими нашаруваннями, чистої глини однієї  окремої категорії в природі мало щоб це було єдиним пластом.  

На межі зіткнення двох чистих порід знаходяться додаткові категорії глин, як наприклад, Цзян По Ні, що являє собою змішану фіолетову та червону глини. 

Дане розмаїття іноді вносить хаос в чайну спільноту і важко розібратися яка глина від якої походить та до якого виду чи класу належить. Так, помилково вважають глину Да Хун Пао вихідцем із класу Чжу Ні (один із класів червоних глин). Насправді це не зовсім так. Хон Ні ділиться на два класи: Цзи Ша Хон Ні (Zhi Zha Hong Ni) та Чжу Ні (Zhu Ni). Перший  пористіший за другий та має менший відсоток усадки при запіканні у печі. Як раз до цього класу і відноситься дуже рідкісна глина Да Хун Пао.

Технологія виробництва чайника або інших виробів  полягає у тому, що глину у вигляді каміння подрібнюють, просіюють (створюючи рівномірний фракційний склад), замочують у воді на якийсь час і зрештою загортають у плівку та кладуть на зберігання. Чим довше глина зберігається тим більш вірогідно вона здобуте ту відому приставку «Лао» до своєї назви.  Лао (старий)  не означає вид глини чи сроку її знаходження під землею – це період який глина зберігалась у мокрому стані у плівці. Час зберігання може коливатися від кількох тижнів до безкінечності. Екземпляри, що зберігалися більше 20 років іноді зустрічаються на аукціонах Китаю  

Також треба розуміти, що чиста глина не має необхідності у чистці від домішок, на той час як глину низької якості можуть очищати навіть шкідливими хімікатами та кислотами щоб надати їм того лоску які природньо мають чисті поклади.

Після замочування глина потрапляє до майстерні де з неї одним із двох методів буде зроблений чайник:

Машинний. 

 Кулька глини кладеться у спеціальну форму і механічною рукою розгладжуючи по ній глину отримується форма чайника. Далі такий чайник вручну полірується, відділяється все зайве і тп. Ще можливий варіант коли у дві форми накладається глина, формуються дві половинки чайника і потім склеюються між собою з подальши допрацюванням в ручну. Даний вид виробництва неможливий із глини високої якості, адже  склеїти та розмазати глину так щоб готовий виріб був гарної якості можна тільки руками, контролюючи цей процес.

 Напів ручний і ручний.  

Шматок глини формується в плоску полосу різної ширини, в залежності від задумки майстра та перспективи розміру яким має бути готовий чайник, далі цей шматок полоски вручну склеюється і формує стінки чайника. Далі з окремих частин вирізається і прикріплюється до стінок: дно, носик та ручка. Різниця між напів ручним та ручним методом  у тому, що в першому випадку при формуванні стінок чайника майстер використовує спеціальну форму для вирівнювання стінок, а в другому майстер роюить це  шляхом вистукування та видавлювання. Звісно сформувати ідеальний за формою чайник дуже важко тому повністю ручний чайничок матиме певні сліди роботи. Тому виріб повністю ручної роботи коштовніший та дорожчий.

На якість та вигляд чайника дуже сильно впливає температура запікання у печі. Температурний режим для кожної з глин свій і може коливатися від 1120 до 1210 градусів Цельсію. Кожні 10-20 градусів можуть радикально вплинути на колір готового виробу. Так глина Ді Цао Цин (Цзи Ні) при температурі 1170 градусів буде мати темно-червоний колір, при 1180-90 – фіолетовий, а при 1210 – темно-коричневий. В залежності від глини та складності роботи після випалу більше половини чайників можуть бути придатні для продажу, а інші знищуються як брак.
Частіше всього майстер та його помічник роблять чайники повністю ручного виконання – так звані «майстрові» чайники. 

Якщо не вдаватись в подробиці освіти гончарних майстрів  Китаю, можна сказати що це людина яка постійно приймає участь  на виставках керамістів регіонального та національного рівня, постійно навчається, проходить підвищення кваліфікації,  процес розвитку впродовж всього життя майстра.

Поширений вислів серед чайних людей – «чайників не буває багато» - дуже влучний, але і кожен скаже який його улюбленець. Річ, що приносить задоволення кожного дня не може бути дешевою. 

Ціна залежить від багатьох факторів: чистота глини і її рідкісність, якість глини, вид виробництва, майстер що виконав роботу, важкість роботи та випалу.
Вірний вибір глини, форми та розміру чайника може надати незабутні враження від кожного чаювання!
Вірного вибору Вам!